|
Зміст уроку
|
Питання для аналізу (дати письмову відповідь на
запитання)
|
|
І. Організація
уроку
|
Яка загальна підготовка до
уроку класу (готовність вчителя до уроку – наявність конспекту уроку, наочних
засобів і т.д.; учнів – наявність зошитів, підручників і т.д.; класного
приміщення - чистота, класна дошка, крейда, освітлення, програмне
забезпечення тощо)?
Чи вчасно розпочався урок? Які
методи, прийоми використав вчитель для емоційного налаштування учнів до
уроку?
|
|
ІІ. Перевірка
домашнього завдання
|
Вчитель перевірив домашню
роботу? У якій формі?
|
|
ІІІ. Актуалізація опорних
знань, умінь, навичок
|
За допомогою яких прийомів,
методів, засобів вчитель організував даний етап уроку? Які види роботи
використала для актуалізації предметних компетенцій? На скільки правильно
підібрані завдання для актуалізації опорних знань учнів? Чи відповідають
завдання віковим особливостям учнів та рівню їхньої підготовки? Яка кількість
завдань? З яким настроєм учні виконували завдання? Чи справилися учні з ними?
В якій формі вони були подані (усно, демонстрація карток, презентація,
індивідуальні завдання)?
Чи сприяли підібрані завдання
формуванню уваги, логічного та просторового мислення? Чи сформовані основи обчислювальної складової компетентності?
|
|
ІV. Повідомлення
теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
|
У якій формі повідомив тему
уроку. Як проведена мотивація навчальної діяльності? Чи спостерігалась
зацікавленість дітей у темі уроку.
|
|
V. Вивчення нового
матеріалу
|
Як було організовано цей етап
уроку (діти самостійно читали з підручника, пояснення вчителя, виступ
підготовлених учнів, робота в групах тощо)? Чи підготовчі завдання дали змогу
вчителеві організувати «математичну розминку», доцільно за цими завданнями
організувати групову діяльність учнів?Чи вдало підібрано джерела
знань, ефективно проведено евристичну бесіду, чи підведені її підсумки і як?
Яка робота проведена для усвідомлення нового матеріалу? Чи підібрані вправи «підвели» учнів до
формування правила, закону тощо? При вивченні арифметичних дій
над числами, коли пропонувалися різні способи їх виконання,
учні мали можливість порівняти їх
й обрати для себе найбільш раціональний? Завдання
для формування обчислювальних навичок були подані за принципом «від
простого до складного»? Як
здійснювався індивідуальний підхід до окремих учнів? Що використав вчитель
для виділення головних (основних, суттєвих ознак?).
|
|
VІ. Закріплення
та узагальнення знань учнів
|
Добір тренувальних вправ, ступінь самостійності
виконання їх учнями, допомога окремим учням. Правильність запитань учителя і
відповідей учнів (чіткість, логічність). Активність класу. Чи засвоїли учні
новий матеріал? Які додаткові завдання, види роботи використав вчитель
на закріплення теми уроку?
Чи здійснювалося формування загальнонавчальних умінь (знаходити різні способи
розв’язування навчальної задачі (пропонувати віднайти інший або найбільш
зручний спосіб виконання); складати алгоритми виконання дій (складати план
розв’язування задач, встановлювати послідовність виконання навчальних дій в
обчисленнях); здійснювати самоконтроль і самооцінювання діяльності (обрати
посильне для себе завдання, оцінити свою роботу, поцікавитися, як по іншому
виконали завдання учні в класі, відшукати й виправити помилки у розв’язанні).
Робота над задачею (Як проведено вивчення умови,
як складено умову задачі (короткий запис, таблиця, схема), яким способом
відбувався розбір задачі? Використання різних форм запису розв’язання задачі
(за діями, виразом, рівнянням)).
|
|
Фізкультхвилинка
|
Доцільність фізкультхвилинки? У
якій формі проведена (презентація, під супровід вчителя, учня)?
|
|
VІІ. Підсумок уроку
та повідомлення домашнього завдання
|
У який спосіб вчитель
організував перевірку основних понять з уроку (логічно побудована система
питань, бліц-опитування, мікрофон, опорні слова, складання схеми тощо)?
Вчитель оцінив роботу учнів? Чи
була оцінка мотивована?
Чи були роз’яснені завдання?
Вчитель проконтролював запис у щоденник? Як закінчився урок? Чи досяг мети
уроку вчитель?
|
|
Формування
предметних математичних компетентностей
|
Які ознаки предметної
математичної компетентності формувалися на уроці (цілісне сприйняття світу,
розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; розпізнавання проблем, які
розв’язуються із застосуванням математичних методів; здатність розв’язувати
сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом,
обґрунтовувати свої дії; уміння користуватися математичною термінологією,
знаковою і графічною інформацією; уміння орієнтуватися на площині та у
просторі; здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання
величин у практичних ситуаціях)?
|
|
Формування ключових
компетентностей
|
Які ключові
компетентності формувалися у молодших школярів уроці (сприймати та визначати
мету навчальної діяльності; зосереджуватися на предметі діяльності;
організовувати свою діяльність для досягнення суб’єктно чи суспільно
значущого результату; відбирати й застосовувати потрібні знання і способи
діяльності для розв’язування навчальної задачі; використовувати здобутий
досвід в конкретній навчальній або життєвій ситуації; висловлювати ціннісні
ставлення щодо результату й процесу власної діяльності; усвідомлювати,
аналізувати, оцінювати, коригувати результати своєї діяльності).
|
|
Реалізація
змістових ліній початкового курсу математики на уроці
|
На
яких змістових лініях будувався зміст навчального матеріалу уроку:
-
числа, дії з
числами;
-
величини;
-
математичні вирази,
рівності, нерівності;
-
сюжетні задачі;
-
просторові
відношення, геометричні фігури;
-
робота з даними.
|
|
Методи, прийоми,
форми роботи на уроці
|
Чи можна вважати оптимальними
(для даної теми) вибрані методи при опитуванні, вивченні нового матеріалу,
закріпленні та узагальненні?
Наскільки вдалим виявилося
поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм організації
навчального процесу на уроці? Чи забезпечили вони диференційований підхід до
учнів?
Методи навчання:
Словесні: розповідь,
пояснення, бесіда (евристична, репродуктивна, вступна, поточна, підсумкова).
Наочні: ілюстрація,
демонстрація.
Практичні: вправи
(підготовчі, пробні, тренувальні, творчі, усні, практичні, графічні), робота
з підручником, самостійна робота.
Інтерактивні
методи: (які були використані і їх доцільність)
Форми
роботи на уроці: індивідуальна робота,
фронтально-колективна робота, групова робота.
|
|
Позитивне на уроці
|
Доцільність обраних методів та прийомів; виконання
плану уроку; досягнення цілей уроку; темп уроку; емоційність; логічність
викладу матеріалу; активність учнів при обговорені (охоплено весь клас, перші
парти, окремі учні), дисципліна; доступність навчального матеріалу;
використання наочності та ТЗН, якість їх оформлення та відповідність віковим
особливостям учнів; особливо цікаве і повчальне на уроці; що справило на
уроці найбільше враження; які зміни доцільно внести при повторному проведенні
уроку на цю ж тему.
|
|
Недоліки на уроці
|
|
Поради
|
Кожен вказує свої побажання,
шляхи організації проведення уроку або його структурного елементу чи виду
роботи.
|
